Використання резервів організму

Проблема використання резервів організму - це корінна проблема, що лежить в основі подальшого розвитку людства. Чи будемо ми успішно йти по шляху прогресу, удосконалюючи і розвиваючи свої генетично закладені задатки й дарування, або ж зростання всіляких хвороб придбає катастрофічний глобальний розмах, незворотний характер?

Шлях до підвищення працездатності, боротьба з фізичним, нервово-емоційним перенапруженням за допомогою хімічних засобів виявилися незадовільними. Не витримали випробувань хімічні стимулятори та седативні (заспокійливі) препарати в силу їх короткочасної дії і побічних явищ.

Покладатися на будь-які засоби типу гаммалон або аміпалона, женьшеню або ж елеутерококу, кофеїну або ноотропил немає ніяких підстав. Ці засоби придатні лише як тимчасовий захід, свого роду "швидка допомога", необхідна в розпал хвороби або в період одужання.

У багатьох країнах світу продовжують розробляти препарати, тонізуючі ряд функцій організму, - псіхотоніческіе речовини, псіхоенергізатори. Але в дії цих коштів є великий недолік. Так як стимулюючий ефект досягається прямим збудливим впливом на клітини мозку, це призводить до швидкого їх виснаження. І замість очікуваного припливу сил нерідко настає парадоксальна реакція - сон.

Людина, однак, потребує постійно високому життєвому тонусі, у відмінній працездатності, витривалості і незмінною стійкості по відношенню до несприятливих умов, інфекційних і простудних захворювань.

Щоб реалізувати всі закладені природою в організмі можливості і запобігти його передчасний знос, необхідні вірні, ефективні і доступні кожному кошти. Одним з них є фізична культура.

Всебічне гармонійне розумовий та фізичний розвиток досяжною лише в тому випадку, якщо ми навчимося цінувати, а також будемо регулярно і раціонально використовувати цілеспрямовані і дозовані навантаження, що лежать в основі фізкультури і спорту. Їх можна з повним правом назвати надійними засобами як профілактики, так і лікування.