Видужання і сила волі

Яке щастя бачити схід сонця, блакить бездонного неба, бірюзову морську далечінь, ласкаву зелень лісових просторів! А якщо людина з народження не бачив усього цього? Чи не уявляє собі щастя бачити?!

Всілякі біди обрушилися в ранньому дитинстві на Ольгу Скороходова - втрата зору, слуху, мови. Вона стала вченої, письменницею, поетесою, старшим науковим співробітником Московського інституту дефектології, у немислимих працю, що дозволила їй піднятися на вищий ступінь науки і творчості, ми дізнаємося з її унікальної книги "Як я сприймаю, уявляю і розумію навколишній світ".

Людей важкої долі, уражених недугою, але виявляють непохитну волю до праці й творчості, по праву звуть Корчагінців нашого часу.

Кінорежисер О. Довженка якось запитав у одного напування лікаря:

- Що Вас найбільше вразило в людях в дні перебування на фронті?

- Воля! - Відповів лікар.- Людина на війні - це згусток волі. Є воля - є людина, немає волі - немає людини!

І лікар розповів хвилюючий епізод зі своєї фронтової практики.

У прифронтовій госпіталь привезли солдата з пораненнями, ускладненими гангреною. Лікарі визначили: врятувати неможливо. І раптом в операційну увірвався солдат. "Операцію! - Зажадав він.- Я ще не вмер, Я жити хочу!" Було зроблено кілька операцій, та солдат вижив.

Під час війни був евакуйований з Москви в Казань французький письменник Жан Рішар Блок у безнадійному стані, з надзвичайно важкою формою запалення легень. За він видужав. Пізніше Блок розповідав: "Я безперервно напружував свою волю і твердив собі:" Ні! Я не помру, я не хочу вмирати далеко від Франції! Ні! % Повинен неодмінно одужати !"